###Юнацька ліга УЄФА. Шахтар - Порту 1:1. Курортна Ліга УЄФА ###

Юнацька ліга УЄФА. Груповий раунд. 2-й тур

30 вересня 2014 года. Україна. Моршин. Стадіон "Медик". 892 глядачів

"Шахтар" U-19 - "Порту" U-19 - 1:1

Голи: Вачіберадзе (2, с пен.) - Руй Соуза (16, с пен.)

"Шахтар": Кудрік - Кірюханцев, Сагуткін, Матвієнко, Ічуаідзе, Вачіберадзе (к), Коваленко, Зубков (Меркушов, 87), Штандер, Арендарук, Борячук

Головний тренер: Валерій Крівєнцов

"Порту": Жоау Кошта - Руй Сілва, Вердашка, Йохансен, Суалехе, Кардозу, Клевер (Бруну Кошта, 66), Карвальо (Фернандеш, 79), Рібейру (к), Руй Соуза, Маседу (Мешкіта, 90+4)

Головний тренер: Антоніу Фолья

Попередження: Вачіберадзе (13), Клевер (45+2), Кардозу (59), Коваленко (90+1)

Арбітр: Маріус Аврам (Румунія)

Нехай і юнацька, але Ліга УЄФА стала справжнім подарунком для мешканців курортного Моршина, що у 85-ти кілометрах від Львова, тож як і прогнозувалося, на єдиній трибуні затишного стадіону "Медик" не було жодного вільного місця. Підтримати юних "гірників" у повному складі прийшли і вихованці місцевої футбольної академії ФК "Скала". Приїхали і вболівальники з Донецька, які одразу після фінального свистка відправилися до Львова на гру основних складів "Шахтаря" і "Порту".

Ще до матчу багато фахівців висловлювали думку, що команди будуть грати обережно і в першу чергу дбатимуть про безпеку власних воріт. До цього суперників спонукала і ситуація у турнірній таблиці. Нагадаємо, у першому турі "Шахтар" і "Порту" з однаковим рахунком 2:0 обіграли "Атлетік" та БАТЕ відповідно. А різниці полягала в тому, що португальці перемогли вдома, українці ж – в Більбао.

Однак все розпочалося, що називається, з місця в кар'єр. А для гравців та вболівальників "Шахтаря" про кращий початок годі було й мріяти. Вже на 2-й хвилині Штандер увірвався в штрафну гостей, де його не зовсім коректно зустрів Вердашка і арбітр зустрічі Маріус Аврам з Румунії без роздумів призначив пенальті. Вачіберадзе з точки пробив у правий від себе кут. Воротар португальців Жоау Кошта вгадав напрямок польоту м'яча, але відбити його не зумів і "Шахтар" вже у дебюті виходить вперед – 1:0!

Як і в матчі з "Атлетік", підопічні Валерія Кривенцова, забивши першими, відійшли назад, розраховуючи на швидкі контратаки. Однак подібна тактика досить швидко втратила сенс, бо португальці, на відміну від басків, в рахунку поступалися не довго. Пропустивши гол, вони одразу почали проводити позиційні атаки з великою кількістю передач, намагаючись в такий спосіб розхитати оборону господарів. Аби досягти бажаного, їм знадобилося трохи більше десяти хвилин. Перша спроба "Порто" відігратися закінчилася невдало. На 13-й хвилині поблизу карного майданчика донеччан зіткнулися два капітани. Наш, Вачіберадзе отримав у підсумку попередження, їхній, Рібейру – право на штрафний. Подала "сімка" гостей не погано, але господарям вдалося відбитися. Та вже в наступній атаці "Порто" отримав значно кращий шанс для того, щоб відновити рівновагу в рахунку і скористалися ним гості на всі сто відсотків. Сагуткін поборовся з Соузою у власній штрафній і гравець "Порту" звалився на газон. Момент неоднозначний, але арбітр призначив другий пенальті у грі – цього разу вже у ворота "Шахтаря". До точки підійшов сам постраждалий, а далі все було, як і в моменті, коли пенальті виконували донеччани. 9-й номер португальської команди пробив у правий від себе кут – Кудрик вгадав, куди битиме колумбійський легіонер "Порту", але трохи не дотягнувся до м'яча, тож на табло загорілися цифри – 1:1.

А от далі почалося те, про що всі говорили до початку матчу – і господарі, і гості виключили з своєї гри будь-який ризик і однозначно дали зрозуміти, що заради перемоги великими силами йти вперед не будуть. Щоправда слід відзначити, що за рахунок трохи більш високого рівня технічної оснащеності, гості частіше володіли м'ячем і тому гра більшу частину ігрового часу тривала на половині поля "Шахтаря". Особливо слід виділити серед гравців "Порту" вже згаданих вище Рібейру і Соузу, а також Маседу. Саме це тріо, гру яких відзначив і тренер львівських "Карпат" U-19 Андрій Сапуга, несло найбільшу загрозу воротам нашої команди – хлопці не лише добре працюють з м'ячем, але й розуміються на футболі і не бояться брати гру на себе. Донеччани ж у свою чергу продовжували робити ставку на контратаки. Але створити щось небезпечне довший час їм не вдавалося.

Цікавий епізод, щоправда не зовсім футбольний, трапився на 26-й хвилині, коли на поле вибігла собачка, підбігла до судді і почала просити у нього м'яч – схоже, їй також набридло дивитися гру без моментів, тож вона хотіла дати юним футболістам свій, собачий майстер-клас. Однак арбітр не піддався на прохання песика. Останній залишив межі поля лише після того, як взамін отримав ласки від хавбека команди гостей Клевера. 8-й номер "Порту" упродовж кількох секунд гладив собаку і тільки тоді той дозволив двом стюардам себе винести на руках під аплодисменти трибун.

А на 35-й хвилині на аплодисменти заслужив вже голкіпер португальців. Коваленко ударом головою з лічених метрів пробивав після подачі з кутового, але цього разу Жоау Кошта виявив чудеса реакції і врятував свою команду від другого голу. Його партнери відповіли не менш гострим моментом за сім хвилин, коли вже страж воріт "Шахтаря" Кудрик відбив два удари поспіль – спочатку Соузи, а потім і Маседу.

У перерві багато хто сподівався, що в другому таймі команди додадуть у швидкостях та й загалом гра буде більш відкритою. Однак реалії життя вийшли дещо іншими. Обидві команди просто "сушили" гру. Особливо в цьому плані відзначилися гості, які навіть не приховували, що рахунок 1:1 їх цілком влаштовує – катали м'яч поперек поля, навіть і не думаючи про якесь там загострення. Щоправда "Шахтар" мав хороший момент вдруге вийти вперед, але створили його господарі зі стандарту. Гості збили Штандера метрах в 23-ох від власних воріт трохи правіше середини. Коваленко пробив під поперечку, обвівши стінку, але Жоау Кошта, продемонструвавши хорошу акробатичну підготовку, у стрибку з-під поперечини перевів м'яч на кутовий. І це за великим рахунком все, що створили суперники на двох у другій 45-хвилинці.

Напевне, якби це грали дорослі команди, то зважаючи на важливість матчу та турнірне становище, подібний прагматизм можна було б зрозуміти. Але це ж грали хлопці 1996 року народження і молодші. Коли вони зараз у таке грають, то є велика ймовірність, що до справжнього дорослого футболу на найвищому рівні вони можуть і не дістатися. Хоча напевно тут не можна звинувачувати лише самих хлопців. Більше того, питання, швидше за все, в першу чергу слід задавати тренерам – це ж вони дають установку і вчать юних футболістів, що і як слід робити на футбольному полі...